ВИЗНАЧЕННЯ СТРАТЕГІЧНИХ НАПРЯМКІВ ТА РОЗРОБКА СТРАТЕГІЧНОГО БАЧЕННЯ

Після розгляду результатів вивчення середовища, комітет буде готовий до визначення критичних питань, які будуть в центрі уваги процесу стратегічного планування.


Критичні питання -  пріоритетні сфери, в яких громада має вирішити проблеми з метою забезпечення сталого економічного майбутнього.


У стратегічному плануванні термін «критичні питання» застосовується до пріоритетних сфер, в яких громада має вирішити проблеми з метою забезпечення сталого економічного майбутнього.

Доки критичні питання не визначені, комітет розглядає усі питання місцевої економіки без виключення. Визначення критичних питань дуже важливий етап. Як правило, в місті існує велика кількість проблем, які потребують вирішення. З огляду на обмежені матеріальні та людські ресурси, неможливо вирішити всі проблеми одночасно. Визначення стратегічних напрямків надасть можливість комітету зосередити увагу лише на найважливіших економічних питаннях, на розв’язання яких спрямований стратегічний план.

Не існує єдиного найкращого способу визначення критичних питань. Цей процес потребує багато детального обговорення, і це треба активно заохочувати, враховуючи інтереси різних груп громади, представлених в комітеті. Процес досягнення консенсусу може бути не менш важливим, ніж консенсус як такий. Тон цього засідання буде індикатором того, наскільки групи спроможні розв'язати усі спірні питання. Консультант сприятиме досягненню консенсусу, якщо виникає загроза затримки через довготривалі суперечки.


Що таке критичне питання?
Пріоритетний напрямок, який стримує розвиток.
Процес прийняття рішення шляхом вибору альтернатив.
Широке а не вузьке визначення.
Має прийматися за умови досягнення консенсусу.
Має визначати напрямки планів дій.
Має стосуватися економічного розвитку.


Кількість критичних питань має бути обмеженою, бо чим вужчий фокус, тим легше буде виконати завдання стратегічного плану, що є кінцевим результатом всієї роботи. У більшості громад визначають три або чотири стратегічні напрямки.

Приклади критичних питань:
Розвиток малого і середнього бізнесу.
Транспортні перевезення.
Інфраструктура для розвитку бізнесу.
Організація процесу економічного розвитку.
Залучення інвесторів.
Громадський транспорт.
Охорона довкілля.
Якість робочої сили.
Якість життя.
Імідж.
Туризм.
Взаємовідносини між міською владою і бізнесовою громадою.
Регіональне співробітництво.
Місто як центр регіону.


Треба уникнути включення у список надто багато критичних питань. На це застереження треба звертати увагу від самого початку, бо завжди існує тенденція вирішити якомога більше проблем. В такому випадку комітетові доведеться займатися більшою кількістю дрібних проблемам, які легше розв’язувати. Це може призвести до виникнення серйозніших проблем на подальших етапах. Для більшої кількості критичних питань знадобиться розробляти більшу кількість планів дій, виконання яких буде вимагати більше ресурсів. З огляду на постійне обмеження ресурсів у місті, успішне виконання стратегічного плану буде поставлено під загрозу.

Оскільки, що в центрі уваги процесу стратегічного планування економічного розвитку мають бути питання економічного розвитку, критичні питання також мають стосуватися економічного розвитку міста.

Роль консультанта в цьому процесі полягає в тому, щоб модерувати дискусію та допомогти комітету визначити, чи місто є спроможним розв’язати вибрані проблеми.

Обмеженою є спроможність громади розв’язувати проблеми, які чи то належать до сфери відповідальності більших територіальних одиниць (область, район чи країна), чи то є настільки далекосяжними, що виходять за межі впливу громади. Тому треба уникати вибору таких критичних питань, як клімат для бізнесу в загальнодержавному масштабі, темпи приватизації, якість початкової та середньої освіти чи наркоманія і злочинність.

Критичні питання мають перебувати у зоні впливу громади, тобто проблеми мають піддаватися розв’язанню із застосуванням тих людських і фінансових ресурсів, до яких міська влада має доступ та може використовувати. Ці ресурси можуть включати ресурси місцевої громади, а також районні, державні й приватні.
Економічний розвиток як критичне питання

У багатьох містах комітети обирають економічний розвиток окремим критичним питанням. Це може здатися аномалією, оскільки весь стратегічний план присвячено питанням економічного розвитку. Проте таке зазвичай відбувається тоді, коли насправді проблемою є «організація процесу економічного розвитку», і йдеться загалом про необхідність встановлення публічно-приватного партнерства чи створення нового відділу в міськвиконкомі.

Однак, іноді комітети вибирають напрямок «економічний розвиток» у більш загальному розумінні. В цьому випадку на практиці вони працюють з іншими, неекономічними, проблемами, наприклад, житлом, захистом довкілля чи навіть питаннями соціального забезпечення чи охорони здоров’я. Це недоцільно робити, бо в цьому випадку план виходить за межі власне економічного розвитку.

Концепція критичних питань - це процес селективного прийняття рішень, яке дозволяє комітетові зосередитися на найважливіших проблемах, які мають вплив на майбутнє міста. Це має стати першим рішенням комітету на основі консенсусу. Обрання критичних питань забезпечить зосередження уваги стратегічного плану на тих проблемах, вирішення яких є найважливішим, можливим і цікавить всі групи громади.
Стратегічне бачення і глобальні задачі

Куди йде громада у своєму економічному розвитку? Яким лідери громади уявляють місто через 15 чи 20 років? Зараз настає час для розробки стратегічного бачення громади.


Стратегічне бачення - це короткий текст, не більше ніж на одну сторінку, з описом того, що очікують отримати в результаті розробки та виконання планів дій.


Немає єдиної загальноприйнятної методики розробки стратегічного бачення. Один з можливих придатних підходів - розпочати з формулювання одного повного речення за кожним із стратегічних напрямків. Таке речення далі перетворюється на стратегічну ціль для цього критичного питання і слугує вказівкою для відповідної робочої групи при розробці решти плану дій.

Наприклад, якщо критичним питанням визначено розвиток бізнесу, стратегічна ціль може виглядати так:
Стратегічна ціль A: Розвиток бізнесу
«Створити середовище, яке дозволить місту забезпечити задовільне зростання бізнесу та можливостей працевлаштування для жителів міста».

Якщо критичним питанням визначено систему перевезень, стратегічна ціль може виглядати так:

Стратегічна ціль B: Перевезення

«Створити і утримувати систему доріг і систему громадського транспорту такою, щоб задовольнити потреби жителів міста та підприємців».

Стратегічні бачення зазвичай не містять протиріч і радше є загальними, ніж конкретними. Тим не менш, треба бути дуже уважними при написанні їх. Стратегічне бачення - це перший відчутний результат процесу стратегічного планування. Комітет може оприлюднити його у місцевій газеті, щоб сповістити громадян про початок процесу стратегічного планування та його спрямованість. Крім того, розділи аналізу сильних і слабких сторін (SWOT аналіз) ґрунтуватимуться на стратегічних напрямках і стратегічному баченні.

Ось приклад стратегічного бачення, розробленого в місті середніх розмірів у південній Богемії:

Бачення – місто Пісок у 2020 році:

ПІСОК - ПРИЄМНЕ місто УНІВЕРСИТЕТСЬКОГО ТИПУ, центр СУЧАСНОЇ ВИСОКОТЕХНОЛОГІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ ТА АКТИВНОГО ВІДПОЧИНКУ З ПРИВАБЛИВИМ ДЛЯ місцевИХ ЖИТЕЛІВ ТА ГОСТЕЙ МІСТА навколишнім середовищем.



Треба призначити підкомітет із складання проекту стратегічного бачення, який буде розглянуто і затверджено комітетом. Цей підкомітет може працювати одночасно з проведенням аналізу SWOT.


ПРИКЛАДИ


17. Ніш, Сербія: Стратегічне бачення для району сприяння бізнесу
Проблема

Ніш – одне з найстаріших міст на Балканах. Це друге найбільше місто в Сербії і центр адміністративного округу Нішава. Розташований на перетині шляхів, Ніш з‘єднує Балкани з Європою та Близьким Сходом. Це сучасне університетське місто, де мешкає понад 300 тисяч чоловік. Це також важливий природній, соціально-економічний, освітній, медичний, культурний і спортивний центр усієї Південно-Східної Сербії.

Однією з проблем багатьох міст Центральної Європи є вплив економічного розвитку на життя їхніх центральних частин. У той час триває як процес урбанізації (переселення людей до міст) у результаті індустріальної революції – з недавніх часів (кінець 20 століття) розпочалася субурбанізація (виведення економіки та житла з центральних частин міст), що призводить до утворення міських нетрів і занедбання центрів міст, де колись вирувало життя громад. Місто Ніш не стало винятком у цій тенденції.

Шляхів вирішення цієї проблеми шукали спочатку в Сполучених Штатах, де деякі міста, включаючи Нью-Йорк були серед перших, хто створив публічно-приватні партнерства, що стали широко відомими під назвою «районів сприяння бізнесу» (Business Improvement Districts). Це об‘єднання приватних підприємців та установ, розміщених у центральній частині міста, які працюють разом над забезпеченням капітальних удосконалень, правопорядку, прибирання, утримання вулиць та організації заходів з реклами та маркетингу території як привабливого місця туристів та місцевих мешканців.

Місто Ніш брало участь у проекті за фінансування АМР США в 2002 році, що допомогло йому створити всій перший район сприяння бізнесу в процесі стратегічного планування. Для його організації довелося подолати кілька перешкод і залучити 90 підприємців до створення зони:

Ці 90 підприємств надавали широкий спектр послуг у районі. Це більше, ніж 10 ресторанів, магазини одягу і взуття, кілька пекарень та інших підприємств сфери послуг і торгівлі. Проте ніхто ніколи не пробував складати перелік послуг, що надавалися в районі, підприємці дуже мало знали один про одного. Бракувало відчуття спільноти – підприємство в районі працювали окремо і конкурували між собою, а не з іншими районами міста та містами регіону.

Між мерією та бізнесом відбувалося дуже мало позитивного спілкування. Підприємства вважали, що міська влада існувала лише для того, щоб стягувати податки та накладати обмеження на діяльність бізнесу. Міська влада зі свого боку була переконана, що підприємці намагаються ухилитися від сплати податків і лише скаржаться на якість послуг у районі.

Купівельна спроможність одержувачів послуг була низькою. Єдиним шляхом розширення бізнесу було підвищення його привабливості в очах широкої громадськості та створення чіткого іміджу, для приваблення до району більшої кількості людей, які проводили б тут час і витрачали гроші.
Що було зроблене

Будь-які зусилля, спрямовані на те, щоб зібрати представників бізнесу разом з керівництвом міста для роботи над поліпшенням іміджу району та підвищенням обсягів бізнесу залежали від їхньої мотивації для витрачання часу та зусиль на таку роботу. Тому було необхідно розробити стратегічне бачення для району – щось, що б створило мотивацію для кожного й узагальнило інтереси заради спільної мети – а також визначення місії для комісії зі стратегічного розвитку, яка візьме на себе ці функції – з тим, щоб кожен чітко знав, як саме вони будуть здійснюватися.

Стратегічне бачення було розроблене підкомітетом з розробки стратегічного бачення і оприлюднене серед мешканців району:

Район сприяння бізнесу міста Ніш (РСБ) – це бренд, унікальне поєднання історичної традиції (місцевого духу) та сучасного динамічного району, що пропонує вибір товарів і послуг, рекламні й культурні заходи. Це – місце, де кожен почуває себе зручно, безпечно, приємно, і куди хочеться повертатися частіше.

Це стратегічне бачення є спільним описом майбутнього району. Той факт, що вислів складено в теперішньому часі, хоча й йдеться про майбутнє, мотивує місцевих підприємців до пошуку шляхів досягнення цього майбутнього. На це спрямована місія новоствореної бізнес-асоціації:

Бізнес-асоціація РСБ міста Ніш визначатиме й узгоджуватиме програми й заходи для підтримки розвитку центрального торговельного району Ніша та створення постійної організації РСБ, яка буде їх здійснювати. Асоціація РСБ м. Ніш здійснюватиме свою місію на основі принципів професійного підходу, прозорості, відкритості для нових ідей, етичної поведінки, партнерства з міською владою та іншими інститутами місцевого самоврядування.

Місія чітко визначає більш близькі цілі для асоціації та керівні принципи роботи, що зламають традиційні підходи й стереотипи, та створять основу для взаємовигідної та етичної співпраці приватного й муніципального секторів.
Результати

Сьогодні створено РСБ «Niška Varoš». Район має діючий офіс і відданого менеджера. Вже здійснено робіт на капітальні вдосконалення на суму близько 150 тисяч і організовано культурні та інші громадські заходи в районі. Підприємці зустрічаються регулярно і розуміють, що вони разом конкурують з іншими торговельними районами та центрами торгівлі, а міська влада та державні чи муніципальні підприємства для них не вороги.

Стратегічне бачення та місія – не просто тексти, де висловлено наміри авторів стратегічного плану. Вони посилюють самі ідеї стратегічного планування для економічного розвитку для тих, хто став учасником процесу планування, і завдяки своєму впливу ці учасники стають ще більше залученими та згуртованими навколо вирішення долі свого міста чи району (в цьому прикладі).
Контактна інформація:
Петр Адамек, Берман Груп, головний консультант,
Адреса: Na květnici 25, 140 00 Praha 4, Czech Republic
Тел. +420261226666
Електронна адреса: adamek@bermangroup.cz

На початок
Читач ділиться досвідом
Бюлетень "Партнери", число 12 (58), грудень, 2003
Мукачеве: туризм відроджуємо спільно
Мукачівська міська рада визначила туристично-рекреаційну галузь як одну із пріоритетних у становленні місцевої економіки. Було визнано, що для розвитку туризму необхідним є тісне партнерство всіх ланок суспільного життя – міської ради, бізнесу, громадських інституцій, діячів культури, краєзнавців, мешканців міста.
Таку партнерську роботу розпочали з реконструкції центральної частини міста. Був розроблений комплексний проект архітектурно-художнього оформлення Мукачевого. Основною метою всього комплексу робіт визначили збереження містобудівної структури, архітектурної спадщини. За справу взялися місцеві будівельні організації, а фінансування здійснюється з бюджету міста та коштом власників магазинів, готелів, організацій тощо.
Новим поштовхом для розвитку туризму стало прийняття Мукачівською міською радою в січні 2003 року “Програми розвитку туризму та рекреації в м. Мукачеві на 2003-2010 роки”. Ця довготривала програма дасть можливість місту стати одним з головних центрів туризму в Закарпатській області. Мукачівська міська рада спільно з дирекцією замку “Паланок” активно шукають українських або іноземних інвесторів.
З цією метою підготовлено комплект документів щодо здачі в оренду частини замку. Ці документи пройшли експертизу в управлінні архітектури Закарпатської ОДА, інституті “Укрзахідпроектреставрація” (м. Львів), а зараз направлені на затвердження до державного органу з охорони пам’яток культури України.
Згідно з міською програмою розвитку туризму, заплановано широку рекламно-інформаційну діяльність. Уже в 2003 році на це витрачено більш як 30 тисяч гривень, отриманих з різних джерел. Видано буклети (“Замок “Паланок”, “Дерев’яні церкви Закарпаття”, “Картинна галерея замку “Паланок”, дві туристичні карти міста.
Активну допомогу у відродженні нашої пам’ятки фортифікаційного мистецтва надає нещодавно створена громадська організація “Друзі замку “Паланок”. Її активісти вже провели міжнародну конференцію з питань історичного значення замку в історії країн Карпатського єврорегіону та розвитку туризму. Було сторено веб-сторінку замку в мережі Інтернет (www.zamokpalanok.mk.uz.ua). У планах організації – проведення в замку лицарського турніру, пошук коштів на відродження замку в недержавних фондах та серед підприємницьких структур.
У міському бюджеті на 2003 рік для організації та проведення місцевих та міжнародних фольклорних, етнографічних, мистецьких свят і фестивалів виділено двадцять тисяч гривень. У декілька разів більшу суму виділяють на це благодійники.
За словами директора Мукачівського історичного музею, заслуженого працівника культури України Василя Цигака, з кожним роком збільшується кількість туристів. У 1996 році від продажу квитків музей отримав неповну тисячу гривень, у позаминулому році – 72 тисячі, в минулому році – 124,5, а за дев’ять місяців цього року – вже близько 150 тисяч гривень.

Володимир Гоменюк,
заступник секретаря Мукачівської міської ради, голова ГО “Друзі замку “Паланок”
тел./факс: (03131) 2-33-01