Бізнес-інкубатори (business incubators): Бізнес-інкубатори – це заклади, що надають в оренду підприємцям-новачкам приміщення, обладнання та адміністративні послуги на адміністрованих цими ж закладами т.зв. "керованих площах". Бізнес-інкубатори допомагають новоствореним підприємствам, надаючи їм також іншу підтримку та послуги, наприклад, допомогу в розробці бізнес-планів та планів маркетингу, набутті навичок менеджменту, отриманні капіталу та доступі до більш спеціалізованих послуг. Послуги бізнес-інкубаторів дозволяють підприємцям скоротити свої адміністративні витрати на ранніх етапах своєї діяльності.
Бізнес-інкубатор є інструментом економічного розвитку, який передусім призначений для підтримки створення й розвитку нових підприємств у громаді.
Вузол зростання (growth node): Фізичне місце (територія), де місто цілеспрямовано підтримує промисловий та/або комерційний розвиток, щоб послабити навантаження на інші частини міста або перерозподілити сфери зростання в межах міста.
Двоступеневий продаж (lead generation, two-step selling): Одна із стратегій продажу, мета якої спочатку домогтися телефонного дзвінка чи іншого відгуку від потенційного споживача з проханням про додаткову інформацію про товар (тобто "створити наводку"), а вже потім спробувати переконати його придбати товар. Ця стратегія передбачає розміщення або розсилку реклами, яка повідомляє про наявність даного товару з описом його основних властивостей. Найчастіше застосовується в прямій поштовій рекламі.
Девелопери (developers): Юридичні особи, що спеціалізуються на приведенні ділянок типу "браунфілд" до відповідних стандартів, які дозволяють розпочати нове будівництво на території, де раніше існував інший об’єкт.
Ділянки типу "браунфілд" (brownfields): Загальний термін, що використовується для ділянок, які забудовувалися в минулому, і які можуть бути, або не бути забрудненими. Стратегії сталого економічного розвитку заохочують прибуткове повторне використання таких ділянок, попри те, що це може коштувати більше, ніж створення чи забудова ділянок типу "ґрінфілд" (тобто нових, ще незабудованих).
Ділянки типу "ґрінфілд" (greenfields): Майданчики для будівництва, які до цього не були забудовані. Під "ґрінфілд-інвестиціями" розуміють інвестиції, що здійснюються у проект, який розпочинається "з нуля" і, на відміну від купівлі існуючого підприємства, передбачає створення нового об’єкта.
Екстенсивний підхід (low road techniques): Екстенсивний підхід в конкурентній боротьбі між містами чи регіонами спирається на скорочення витрат виробництва, передусім заробітної плати. З точки зору сталого розвитку такий підхід є не найкращим.
Зацікавлені сторони (stakeholders): Особи та групи, які зацікавлені у здійсненні чи нездійсненні тих чи інших проектів або програм, і які зазвичай репрезентують свій інтерес (позитивний чи негативний).
Індикатори (indicators): Показники, вибрані для того, щоб забезпечити об’єктивну оцінку досягнення поставлених цілей, тобто трансформувати заплановане в конкретні досягнення, які можна спостерігати й вимірювати. Індикатори можуть використовуватись при постановці політичних завдань, забезпечуючи основу для політичних дискусій і планування.
Інтенсивний підхід (high road techniques): Наголошує на необхідності більш ефективного використання ресурсів та інвестування в технології, технологічні нововведення і підвищення кваліфікації працівників і, як наслідок, підвищення продуктивності праці. При цьому робоча сила розглядається як важливий ресурс, а підвищення кваліфікації – як ключовий, цільовий об’єкт інвестицій. Як наслідок, зростання заробітної плати компенсується вигодами від мобілізації та модернізації місцевих ресурсів, максимізації сильних сторін і переваг громади.
Інформація про ринок праці (labor market information): Сукупність наявних даних про стан конкретного ринку праці, включно зі статистикою зайнятості та безробіття, статистикою професійного, вікового та статевого складу населення, і даними про середню тривалість робочого дня й середні заробітки.
Керовані площі (managed workspace): Комплекс невеликих офісних та легких промислових приміщень розташованих на одній ділянці, зазвичай в одному будинку. Ці приміщення мають єдину систему постачання комунальних послуг, електроживлення, телефонного зв’язку тощо, спільну приймальню. Від традиційних обслуговуваних офісних чи виробничих приміщень керовані площі відрізняються наданням безпосередньої бізнес-підтримки та більш високим рівнем адміністративної підтримки, що робить їх особливо придатними та привабливими для нових і зростаючих малих підприємств.
Кластер (cluster): Група пов‘язаних між собою галузей та установ однієї місцевості чи регіону. Існують різні варіанти взаємозв’язку галузей у кластері. Деякі з них, наприклад, можуть бути постачальниками або покупцями для інших, або вони можуть спільно використовувати трудові чи інші ресурси. Важливою рисою кластерів є те, що галузі в межах кластеру є економічно пов’язаними, вони і співпрацюють, і конкурують, і певною мірою залежать одна від одної; а в ідеалі – вони користаються вигодами синергії (тобто коли ефект від спільних зусиль перевищує суму ефектів від зусиль кожного окремо).
Комітет стратегічного планування, КСП, Комітет з розробки стратегічного плану, КРСП (Strategic Development Commission, SDC, Strategic Planning Committee, SPC): Група, сформована з представників усіх найвпливовіших гілок громади – місцевого уряду, ради, ділових кіл, впливових у місті громадських та релігійних організацій, партій тощо – для розробки та контролю за реалізацією стратегічного плану економічного розвитку міста.
Комітет стратегічного планування (supply chains): Послідовність процесів, суттєво необхідних для виробництва певного товару чи послуги. Наприклад, ланцюг постачання, пов’язаний з виробництвом мороженої риби, простягається від ловлі риби, її перевантаження, обробки й заморожування до пакування, зберігання і розподілу. Усі ці елементи є ланками ланцюга постачання. Інтегровані стратегії місцевого економічного розвитку намагаються захопити якомога більше верхньої частини ланцюжка створення споживчої вартості на своїй території. Повертаючись до нашого прикладу, обробка, пакування, зберігання і розподіл риби додають вартість, а отже розглядаються як верхній край ланцюжка створення споживчої вартості.
Місцевий економічний форум (local economic forum): Механізм координації дій влади та бізнесу, створюваний для раціоналізації та покращення процесу надання послуг місцевій економіці.
Місцеві підприємства (indigenous businesses): Зазвичай "місцевими" прийнято називати підприємства, які розвинулись у даній громаді, але цей термін набуває дедалі ширшого застосування стосовно всіх підприємств, розміщених у даній місцевості, незалежно від того, де вони виникли чи "зросли".
Мобільні інвестиції сфери виробництва (чи послуг) (mobile manufacturing (or service sector) investment): Мобільними вважаються інвестиції в таку діяльність, яку компанії сфери виробництва (чи послуг) можуть відносно легко перенести з однієї території до іншої. Мобільні інвестори зазвичай займають дуже сильну позицію на переговорах з питань умов інвестування.
МСП (SMEs): Малі та середні підприємства. Чіткого поділу підприємств на малі та середні не існує. Як загальний орієнтир, малими вважаються підприємства, на яких працює від п’яти до 20 працівників, а середніми – підприємства з чисельністю працюючих від 20 до 200. Підприємства, на яких працює менше п’яти осіб, зазвичай називають мікропідприємствами.
"М’яка" інфраструктура (soft infrastructure): На відміну від "твердої" інфраструктури, "м’яка" інфраструктура стосується менш матеріальних аспектів місцевого економічного розвитку, таких, як забезпечення освіти та навчання, а також інфраструктури, пов’язаної з якістю життя – парків, закладів для проведення дозвілля, бібліотек, житла, бізнес-підтримки, послуг з утворення бізнес-мереж, фінансових послуг тощо.
Неформальний сектор (informal sector): Сектор економіки, який знаходиться поза формальним або легальним сектором, а отже на нього не поширюється діяльність з економічного розвитку, йому не надаються послуги, і він не може використовувати свої активи як забезпечення для нових продуктивних інвестицій. Те саме, що тіньовий сектор.
Послуги з розвитку експорту (export development services): Програми сприяння експорту, здійснювані органами влади, можуть допомогти підприємствам диверсифікувати свою клієнтську базу, розширити сфери діяльності та підвищити прибутковість. Такі програми включають послуги з оцінки експортних можливостей компаній, маркетингові дослідження, інформаційні послуги (щодо експорту, торгового регулювання, транспорту тощо), міжнародні рекламні кампанії за стратегією "двоступеневого продажу", влаштування торговельних ярмарків та виставок або промоційних маркетингових поїздок.
Поступальна стратегія (forward strategy): Політика, спрямована на продовження реалізації проектів після припинення їхнього первинного фінансування. Інколи цю стратегію називають "стратегією виходу" або "стратегією послідовності". Її слід визначати на самому початку всіх проектів, які ймовірно потребуватимуть продовження надання капітальних чи грошових ресурсів після початкового етапу становлення.
Принцип додатковості при фінансуванні (additionality): Принцип додатковості полягає в тому, що фінансування з даного джерела є додатковим до фінансування з боку органів національного та місцевого рівнів. Принцип додатковості вимагає, щоб кошти, надані для здійснення проекту, використовувалися не як заміна існуючих фондів, а для додаткових проектів і заходів.
Прямі іноземні інвестиції (foreign direct investments, FDIs): Інвестиції нерезидентів України в ділянки типу "ґрінфілд" (тобто інвестиції в будівництво нових потужностей на ділянках, які не були забудовані до цього) або портфельні інвестиції (тобто придбання акцій існуючого підприємства) нерезидентів в контрольні пакети акцій.
"Район поліпшення бізнес-клімату" (Business Improvement District, BID): Організація з представників міської влади і приватного сектора, утворена з метою поліпшення бізнес-клімату в певній частині міста (зазвичай центральній – через занепад внаслідок появи торгових центрів на околицях міст). Таким чином, "Район поліпшення бізнес-клімату" репрезентує партнерство між власниками майна, торговцями та органами міського самоврядування.
Уперше з’явившись у канадському місті Торонто в 1971 р., організації цього типу набули поширення і стали традиційними в усьому світі.
BID є абревіатурою, прийнятою в багатьох країнах світу.
Стратегії утримання бізнесу (business retention strategies, BRS): Політика систематичних дій місцевої влади, спрямованих на те, щоб місцеві компанії залишалися задоволеними своїм нинішнім розташуванням на території міста. Ці стратегії включають допомогу компаніям у пристосуванні до економічних умов, що змінюються, виходу на нові ринки, отриманні якісних комунальних послуг і навіть вирішенні внутрішніх проблем компанії.
Підтримка бізнесменів-початківців включає широкий спектр послуг, що надаються місцевою владою людям, які вперше розпочинають підприємницьку діяльність, у тому числі тренінги, консультації, утворення бізнес-мереж, наставництво та фінансову допомогу (як традиційні методи фінансової підтримки – гранти, позики, субсидії на виплату відсотків, так і більш інноваційні підходи – намагання залучити якомога більші інвестиції з боку приватного сектора, а не державного).
"Тверда" інфраструктура (hard infrastructure): "Тверда" інфраструктура включає всі основні матеріальні активи, які складають економіку міста. Це, наприклад, транспортна інфраструктура (дороги, залізниці, порти, аеропорти), промислові та комерційні будівлі, системи водопостачання та водовідведення, системи енергетики та зв’язку тощо. Див. також "м’яка" інфраструктура.
Тренінг для підприємців (entrepreneurial training): Програми практичного навчання з основ підприємництва (наприклад, бухгалтерський облік, маркетинг), завдяки яким підприємства підвищують свої шанси на успіх.
Центри комплексного обслуговування підприємців (one-stop business service centers): Зібрані в одне місце представництва закладів, що займаються видачею ліцензій та дозволів, необхідних для створення підприємства, провадження чи розширення діяльності. До них підприємці іноді можуть також звертатися за отриманням поради та підтримки щодо створення підприємства чи розширення бізнесу.
Наявність таких центрів поліпшує місцеве бізнес-середовище, скорочуючи кількість окремих установ, до яких підприємцям доводиться звертатися за консультацією чи різноманітними ліцензіями й дозволами, а отже заощаджуючи час службовців і приватних осіб і, як результат, покращуючи ефективність.
Немає коментарів:
Дописати коментар