Сьогодні Одеса офіційно святкує 215 років від того моменту, коли історія портового міста, найдавніша згадка про яке сягає 1415-го року від Різдва Христового, була обнулена проголошенням створення нового міста, ім'я якому дали Одеса. І не важливо що місто і порт Качібей (Хаджибей) тут існували як мінімум ще з часів Великого Князівства Литовського, а ймовірно що й з часів Галицько-Волинського Князівства, і з часів Київської Русі, і з часів більш давніх, що підтверджує знаменита знахідка на Приморському бульварі, яка демонструється під скляним куполом. Імперська політика на своєму полі корчувала все, що їй заважало - історію (яскравий приклад з обнуленням історії Одеси не є одиноким), народи (знищення Запорізької Січі, масові переселення народів або їхнє винищєння), свободу особистості, дану людині Богом (введення кріпацтва і перетворення ЛЮДЕЙ на товар без будь яких прав). Для людей, які уособлювали імперську політику, не було нічого святого. Тільки прагнення до абсолютної влади будь-якою ціною.
Через те замовне обнулення історії тотальна більшість одеситів і не підозрюють про те, на скільки давня і багата на романтизм і героїзм є та земля, на якій вони сьогодні проживають... Наша історія не обмежена героїзмом боротьби з чумою чи англо-французькою ескадрою, романтизмом життя Бєні Кріка чи подвигом матросів-потьомкінців.
Наша земля пам'ятає непереможність скіфських царів і слов'янських племенних союзів. В нашому місті панує дух вільної міжнародної торгівлі, коріння якої сягає трипільсько-античних ділових стосунків. Спільні соляні промисли козаків і татарів на кочубеївських лиманах ще у 16 столітті заклали підвалини особливої одеської ділової вдачі! Легендарні історії пов'язані з перебуванням у Кочубеї і Пересипу кошового отамана-характерника Івана Сірка, чия постать і досі залишається оповитою містичною непереможністю! Пам'ятає Пересип і неперевершений розгром полковником Семеном Палієм зі своїми козаками татарського війська, яке поверталося з облоги Відня в Крим з багатою здобиччю і ясиром! Багата на славу для козаків була земля Кочубея! Та найбільшою славою козаки-чорноморці покрили себе коли під командуванням Захарія Чепіги та Йосипа де Рибаса взяли штурмом турецьку фортецю Хаджибей - завдяки козацьким хитрощам фортецю взяли досить таки малою кров'ю!
Впізнається в нашому менталітеті і розсудливість генуезьких торгівців. Від турецьких базарів ми успадкували вміння і любов торгуватися. У євреїв ми навчилися в будь-якій ситуації знаходити таке рішення, яке можна вигідно запропонувати партнерам. Від чорноморських козаків перейняли наполегливість у досягненні своєї мети і жертовність задля захисту рідної землі. Саме тісне переплетіння багатьох народів та культур і створили неповторний образ найкращого міста на Землі, яким ми сьогодні пишаємося!
Окремого слова заслуговує подвиг Одеситів під час героїчної оборони рідного міста - нащадки чорноморських козаків не посрамили пам'яті своїх дідів і разом з моряками-чорноморцями надовго зупинили наступ німецько-румунської орди єфрейтора Адольфа Гітлера! І символічним є те, що звільнення Одеси забезпечили також саме козаки! Кубанці, нащадки запорізьких козаків, під командуванням генерала Плієва, величезною масою кінноти і танків зім'яли на своєму шляху німецькі частини і обійшли місто з заходу (попутньо врятувавши від знищення насосну станцію у Біляївці, яка живила Одесу питною водою), відрізали фашистам шляхи відступу і завадили їм наостанок знищити місто - порівняно з іншими містами архітектура Одеси лишилася майже неушкодженою. 10 квітня козаки з заходу, а інші частини 3-го Українського фронту з півночі і сходу, увійшли в місто, принісши на наші вулиці довгоочікувану волю!
І хай сьогодні відзначають лише 215-ту річницю від заснування міста, якому насправді майже 600, та всі ми його любимо і вітаємо, і бажаємо славитися у віках! А відбитки справжньої історії нашого міста все одно завжди будуть з нами, бо сама земля і повітря Одеси як губка всмоктали в себе культурні елементи всіх народів, які пройшли між кучубейськими лиманами і Чорним морем за тисячі років!
Життя дається лише одного разу, і його треба прожити в Одесі! Одеса понад усе!
Молодець, Євгене!
ВідповістиВидалититак тримати, хай живе Одеса (і не тільки...)
Таки так! Одесі є ким і чим пишатися!
ВідповістиВидалитиОдесі не 215 років, а 595.
ВідповістиВидалитиЩонайменше.
ВідповістиВидалити