Де наш шлях?

Яка система політичної економії потрібна Україні?

Стихійний перехід до вільного ринку (Адам Сміт) себе скомпроментував - виходить влада олігархів, які загарбали майно. Імпорт збільшується і збільшується, національні виробники зникають один за одним ледь не кожного дня. А це скорочення робочих місць, надходжень до бюджетів всіх рівнів і т.д. Зрештою це повна здача національних інтересів і найбільша загроза економічній безпеці держави, а відтак і існуванню самої держави.

Комунізм наш народ не так давно вже проходив. Не підходить. Жили хто-зна як, при масштабних і не виправданих затратах матеріальних і людських ресурсів. Єдиний відтинок часу з яким сучасне старше покоління пов*язує свої світлі спогади пояснюється аж ніяк не досягненнями радянської економічної теорії і практики, а значно банальніше - високими світовими цінами на нафту і газ, які СРСР експортувало у величезних обсягах. За рахунок тої валюти і пожили порівняно непогано певний період часу. Як тільки ціни на енергоресурси впали - Союз рухнув. Нічого іншого від економіки, побудованої на експорті сировини, і не можна було очікувати. Інші галузі народного господарства були штучними, створеними "планово", тому в ринкових умовах і згинули як роса на сонці.

Ще є так званий "шведський соціалізм". За великим рахунком непоганий варіант, але з одним величезним мінусом - неможливість самореалізації. Якщо приватні ідеї не приймаються урядом, то в Швеції вони не можуть бути реалізовані апріорі. У людини є обмежений вибір - або обирати собі заняття з тих, що пропонуються урядом (і державними компаніями), або ж, якщо людина хоче ТВОРИТИ, а не ПРОДАВАТИ СВІЙ ТРУД і ЧАС, емігрувати за кордон.

Який же ж тип економіки обрати Україні? Тут слід бути надзвичайно уважними, бо цей вибір буде визначати чи матиме держава Україна перспективи суверенного буття.

Немає коментарів:

Дописати коментар